20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята та відкрита для підписання Конвенція про права дитини – міжнародний документ, який вперше в історії людства визначив повний спектр права дитини та правові стандарти в сфері захисту прав дитини.
Конвенція базується на чотирьох основних принципах: першочерговість інтересів дитини, забезпечення повноцінного життя та розвитку, залучення до громадського життя, відсутність дискримінації. Конвенцію підписано 195 країнами світу. Для України Конвенція набула чинності 27 вересня 1991 року.
Традиційно в день прийняття Конвенції у світі відзначається Всесвітній день дитини. У 2002 році на Всеукраїнському Форумі неурядових організацій було започатковано проведення 20 листопада в Україні Дня спільних дій в інтересах дітей.
В переддень цього свята, хотілось би нагадати всім дорослим людям, що захист прав дитини є нашим спільним завданням. Ми повинні зрозуміти, що діти – це не маленькі дорослі із маленькими правами, а що вони повноправні члени суспільства, які мають, окрім багатьох прав дорослих і свої особливі права – права на гру, на спілкування з однолітками, на сімейне виховання.
В житті як і в природі все взаємопов’язано, і кожному з нас просто необхідно відчувати свою потрібність: батькам, що вони завжди потрібні своїм дітям, а дітям – постійно хочеться відчувати захист, підтримку і любов мами і тата.
Соціальні сироти… позбавлені… відібрані… Такі сумні приписи можна побачити в офіційних документах служби у справах дітей Хорольської районної державної адміністрації. І таких дітей перебуває на обліку служби аж 113. З них: дітей-сиріт -28; дітей, позбавлених батьківського піклування –74; дітей із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах - 11.
Більшість з них лишилися сиротами при живих батьках. Усі ці діти різні, кожен має свою життєву історію, та об’єднує усіх їх одне бажання – мати міцну дружну родину, бути сенсом життя для мами й тата, а не важким тягарем…
Виховання дитини – справа непроста і доволі клопітка, яка потребує титанічних зусиль і залізного терпіння. Їй не вчать в жодному вузі країни. А взяти на виховання чужу дитину, і не просто взяти, а полюбити її, як свою рідну, дати любов і ласку, якої вона так потребує, оточити турботою і ніжністю, - це, на мою думку, справжній подвиг. А ще – це велике щастя – своїм теплом і любов’ю відігрівати дитячі душі. І хочеться низько вклонитися тим родинам, які зважилися на такий рішучий крок, зробивши щасливими не тільки себе, а й оцих маленьких діточок. Слова щирої поваги і вдячності прийомним батькам – Ластовини, Западні (с.Вергуни), Шелудько (с. Березняки), Гордієнко (с. Хвощівка), Зіненко, Третяк (м. Хорол), батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу Бращенко. Бо ж яким би гарним не був інтернат, усі діти мріють про свою родину. Де були б мама і тато, братики і сестрички. Де панували б любов і щирі почуття. А служба у справах дітей завжди рада допомогти і дітям і дорослим у здійсненні цих мрій. Для цього тільки потрібно звернутися за адресою: м. Хорол, вул Карла Маркса, 88 або за телефоном 33-4-35.
Начальник служби
у справах дітей І.М.Труніліна
|