 Кодексом законів про працю
України передбачено ряд вимог, які забезпечують соціально-правовий захист осіб
віком до 18 років
Охорона праці - це система
правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних
і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя,
здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Умови праці – стан безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища за основними видами економічної
діяльності.
Конвенція ООН про права дитини
визначає право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання
роботи, яка може становити небезпеку для її здоров’я, перешкоджати її
фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку. Конвенція
ООН про права дитини зобов’язує держави-учасниці захищати дітей від
експлуатації у будь-якій формі, здатній завдавати їм моральної, фізичної,
психічної чи іншої шкоди (ст.6, 19, 24, 27, 31, 32, 35, 36).
Регулювання трудових відносин на
загальнодержавному рівні відбувається на основі положень міжнародного права у
цій сфері. У ст.43, ст.52 Конституції України вказано, що використання праці
неповнолітніх на небезпечних для їх здоров’я роботах забороняється,
експлуатація дитини переслідується за законом.
У Кодексі Законів про Працю, Законах України "Про зайнятість населення", "Про охорону праці",
"Про охорону дитинства" та інших
нормативно-правових документах нашої держави визначено норми, що стосуються
праці неповнолітніх.
У відповідності до Закону України
"Про внесення змін до Закону України "Про охорону дитинства" до найгірших форм дитячої праці належать:
усі форми рабства або практика,
подібна до рабства, зокрема, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність,
а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове
вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
використання, вербування або
пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва порнографічної
продукції чи порнографічних вистав;
використання, вербування або
пропонування дитини для незаконної діяльності;
робота, яка за своїм характером
чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або
психічному здоров’ю дитини.
Злочини, змістом яких є
експлуатація неповнолітніх шляхом використання їх праці, котра може зашкодити
здоров’ю, фізичному розвитку або освітньому рівню дітей, передбачені ст. 150
Кримінального кодексу України. Зокрема, в ч.2 ст.150 КК
України обумовлено відповідальність за сексуальну експлуатацію неповнолітніх,
використання їх у порнобізнесі.
Захист прав неповнолітніх у сфері
трудових відносин гарантований нормами законодавства про працю. Зокрема,
Кодексом законів про працю України передбачено ряд вимог, які забезпечують
соціально-правовий захист осіб віком до 18 років.
Неповнолітні у трудових
відносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці,
робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами,
встановленими законодавством України (ст.187).
При прийнятті на роботу
випробування особам до 18 років не встановлюється (ст.26).
Для неповнолітніх скорочено
тривалість робочого часу на 1 годину. Особи віком від 16 до 18 років працюють
36 годин на тиждень, а від 15 до 16 років – 24 години (ст.56).
Заборонено залучення
неповнолітніх до роботи в нічний час, до надурочних робіт, у вихідні дні
(ст.55, 63, 71).
Не допускається прийняття на
роботу осіб, молодших за шістнадцять років. За згодою одного із батьків або
особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які
досягли п'ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці
допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл,
професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання
легкої праці, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у
вільний від навчання час після досягнення ними чотирнадцятирічного віку за
згодою одного з батьків або особи, що його замінює (188).
На кожному підприємстві, в
установі й організації ведеться спеціальний облік працівників, які не досягли
18-річного віку (ст.189).
Забороняється праця неповнолітніх
на важких роботах і з шкідливими або небезпечними умовами праці (ст.190).
У ст. 11 Закону України "Про
охорону праці" акцентується, що порядок
трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов’язаних з важкими
роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці визначається
положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Для осіб до 18 років
передбачається щорічне проведення медичного огляду.
Виходячи також з вимог Закону
"Основи законодавства України про охорону здоров’я", усі особи до 18
років приймаються на роботу лише після медичного огляду.
Заробітна плата працівникам до
вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується у
такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості
щоденної роботи.
Звільнення працівників молодших
вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою
районної (міської) служби у справах дітей.
Батьки, усиновителі і піклувальники
неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено
нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю осіб віком до 18
років, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у
тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього
або порушує його законні інтереси.
|