Служба у справах дітей

         Найкраще середовище для життя й розвитку дитини –  сім’я. Якщо це було б можливо, то кожна дитина зростала б в сімейному оточенні, в атмосфері любові, бо лише так повною мірою забезпечуються її потреби, створюються оптимальні умови для гармонійного розвитку, успішної соціалізації. Але не кожен має право на щастя…Чому??? Адже ми всі рівні перед Богом, а між собою - ніби  ті сходинки, які ведуть у небуття. Все у всьому світі починається з дитини. Народжуючи дитинку, батьки повинні розуміти, яку відповідальність несуть за цю маленьку крихітку. Але не всі  сприймають цю  просту істину.

                 Кожна дитина має право на виховання в сімейному оточенні незалежно від того, чи може її біологічна родина забезпечити нормальні умови життя та виховання, чи батьки неналежним чином виконують свої обов’язки. Існує багато сімей, які крім своїх власних дітей бажають подарувати тепло і ласку іншим, тобто створити прийомну сім'ю.

                 Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання і спільне проживання. Функціонування прийомних сімей регулюється Положення про прийомну сім’ю.

                   15 квітня у Хорольському районі службою у справах дітей районної державної адміністрації створено ще одну прийомну сім'ю. Це напрочуд гарна родина, яка крім своїх власних двох донечок забажала взяти на виховання  ще одну дівчинку. Щоб створити прийомну сім'ю, потрібно докласти багато зусиль і мати неабияке терпіння. Родина Лисенко - саме ті люди.

                    Найскладніше – це вибір малюка. Але, тим не менш, пройти цей етап довелося нашим прийомним батькам. Невстигнувши  переступити поріг дитячого будинку  на них з надією спрямували погляд десятки малюків. І в погляді їх читалося  тільки одне питання – «Ви – мої мама і тато? Ви за мною?» І в цій ситуації не дивно розгубитися…

                     Тому, хто виріс у рідній сім'ї, важко уявити, що відчуває маленька дитина, яка залишилася без батьків. Майже безпорадна, без підтримки та любові, вона, як пересаджений паросток на палючому сонці, - наодинці із складними життєвими проблемами.

                     З поміж усих діток, які перебували в тому закладі, родина Лисенко звернула увагу на маленьку темноволосу дівчинку. Її оченятка, ніби намистинки, приваблювали увагу до себе. Вона пильно дивилася на дорослих і ніби пошепки говорила : «Мамо- це я, твоя донечка.» І справді вони відразу встановили контакт, знайшли спільну мову.  Таким чином в них з'явилася ще одна донечка - Оленка. Зараз ця сім'я повноцінна, вони щасливі. Дівчинка матиме материнську любов і завжди відчуватиме на собі батьківське плече. І так приємно чути з вуст цієї малечі слова: тато і мама.

                 Люди, які подарували чужій дитині родинний затишок і батьківську любов, достойні найвищих почестей і нагород.

                 Якщо вам не байдужа доля маленьких знедолених, у ваших серцях живе любов до ближнього, а ваші домівки зможуть зігріти маленькі сердечка і запалити в них вогник золотого дитинства, наслідуйте цей величний приклад – створюйте прийомні сім’ї!